Будівельний бум! Проблеми й наслідки.

На жаль слово бум не можу поліграфічно означити, ще й як удар — бум! Бо з цього матеріалу виходить, як в цій приказці: «Доки грім не вдарить — хлоп не перехреститься»   

Дві третини житла будується без техумов

Чи може солідарність забудовників вплинути на вирішення проблем?

Мораторій на містобудівну документацію!

Чому спорудження комунальних мереж не повинно вважатися благодійництвом.

Нещодавно за участі міського голови Ірпеня Володимира Скаржинського, очільників відповідних відділів, депутатів міської ради з одного боку та забудовників міста відбулася робоча нарада, на якій було піднято ряд проблем, пов’язаних із забудовою міста багатоквартирними будинками.

Нараду розпочав мер міста, оприлюднивши наступні дані: минулого року збудовано 50 тис кв. метрів житла, в поточному планується — 60. Однак  це не межа. Та радіти такій розбудові міста не доводиться, а навпаки — нова забудова почала створювати тиск не лише на комунальні мережі та екологію, а й соціально - побутову інфраструктуру. На сьогодні не вирішеними є проблеми будівництва нових дошкільних закладів, за словами Володимира Скаржинського 600 дітей Ірпеня не можуть потрапити в дитсадки, що в свою чергу, порушує вимоги чинного закону про освіту, бо діти перед тим, як піти в перший клас,  повинні відвідувати ці заклади, хоча б протягом року. Також у зв’язку з інтенсивною забудовою міста постає нова проблема — водозабезпечення. Є невтішні прогнози, що запасів водоносних горизонтів залишилося на п’ять – сім років, потрібні альтернативні джерела. Не все гаразд й з водовідведенням, оскільки Київ постійно підвищує тарифи. Вимагають  ремонтів ряд об’єктів соцкультпобуту й медичних закладів, зокрема пологового будинку й інфекційного відділення. З’явилася «напруга» з постачанням газу та електрики.

Окрім проблем, спричинених інтенсивною забудовою, почалися «збої» в фінансуванні працівників бюджетних установ, на сьогодні заборгування по заробітній платі становить два місяці, що складає близько 17 млн. грн., і це при тому що держава зможе виділити дотацію лише на 16 млн. Інші кошти, більше 1 млн. грн., зазначив Володимир Скаржинський, треба буде шукати з власних резервів. У цьому аспекті, як ніколи гостро, постає необхідність залучення нових джерел надходжень до міського бюджету. За словами Володимира Даниловича, голова облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк ставить прямі завдання щодо відкриття в місті додаткових  робочих місць, зобов’язуючи підготувати інформацію щодо будівництва нових дошкільних навчальних закладів та інших об’єктів соціально-побутової інфраструктури.

Далі міський голова наголосив на тому, що дві третини забудовників зводять житло без техумов, а «Біжать до виконкому коли збудують», мовляв, ми ж продали квартири людям, а їм ніде жити… За словами мера, більше таких поступок не буде, й він зажадав накладення мораторію на видачу техумов усім забудовникам, доки вони їх не опрацюють згідно чинного законодавства.

Далі слово взяла начальник фінансового управління міськвиконкому Євгенія Данилюк, розповівши про формули розрахунку пайової участі забудовників.

Вона зазначила , що відповідно до частини другої статті 40 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI  "Про регулювання містобудівної діяльності” замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості об'єкта для нежитлового використання ,4% — для житлових.

Є окрема методика визначення кошторису відновної вартості за знесення дерев, коли забудовник сплачує за них певні кошти, які обраховуються, виходячи із багатьох чинників: віку дерев, розміру, породи тощо. Згідно чого розроблено окремі таблиці. Порядок знесення дерев також розписано в окремому положенні. Євгенія Данилюк також акцентувала увагу щодо  виділення земельної ділянки  «Зеленбуду», щоб це підприємство мало можливість для створення виробничої бази, насамперед переробки відходів пиломатеріалів.

Депутат міської ради Дмитро Войцех поцікавився: скільки коштів є на рахунку що мали надійти від забудовників. З’ясувалося, 2 млн.860 тис. грн. Однак за підрахунками депутата їх мало б надійти близько 7 млн. грн., з огляду на те, що в місті збудовано 50 тис. кв. метрів житла.

Як пояснив головний архітектор міста Михайло Копач, частина коштів ще не сплачена, бо деяким забудовникам було надано розстрочку, також не враховано пайову участь у будівництві мереж.

Міський голова з цього приводу сказав, що дасть розпорядження  зробити ревізію усіх забудовників кому дали розстрочку.

Депутат Дмитро Войцех, який також є представником будівельної галузі, закликав, щоб  «Правила гри для всіх забудовників  були єдині». Його підтримали присутні і в наступному аспекті, щоб не брати до уваги водовідведення чи будівництво мереж під новобудови як виконання інвестзобов`язань, адже в такому разі забудовники споруджують мережі не для міста, а під об’єкти комерційної вигоди, мовляв, а хочуть щоб їх вважали благодійниками.

Міський голова підтримав виступаючих в цьому аспекті, зазначивши, що на сьогодні дійсно ми маємо ситуацію, коли будинок заселяють людьми, а біля нього ні  місць для паркування транспорту, ні дитячих майданчиків. Мало цього, такі будинки кинуті напризволяще, й вже давно настав час для створення нового приватного ЖЕКу для експлуатації новобудов.

Цю ідею підтримали всі присутні в залі, як і те, що місту необхідні нові дитячі дошкільні заклади. Депутат Олександр Маркушин закликав звернутися до забудовників, мовляв, при будівництві об’єктів соцкультпобуту треба зважати на обсяги будівництва, й виходити з того, яка кількість жителів  житиме в нових масивах, а відтак планувати пайову участь в споруджені «соціалки». Його також підтримав колега Дмитро Войцех, який сказав наступне: «Забудовників треба частіше збирати разом, адже все в наших руках…»

Хоча  оптимізм Дмитра Войцеха розділи не всі, мовляв, рішення ради щодо будівництва тих чи інших об’єктів соцкультпобуту можуть носити рекомендативний характер.

Наприкінці  зустрічі Володимир Скаржинський ще раз торкнувся будівництва дитячих садочків, сказавши, що їх необхідно чотири  для міста, а це близько 80 млн. грн. І хоч на цій нараді не прозвучала відповідь де взяти такі кошти, однак усі присутні перейнялися цією проблемою, як і багатьма іншими.

Аналізуючи хід зустрічі, хочу висловити декілька власних міркувань. Містобудівні проблеми властиві не лише Ірпеню, вони загострилися в період економічної трансформації, коли замість централізованої управлінської вертикалі не було запропоновано та запроваджено жодних адекватних механізмів управління життєдіяльністю міста та містобудуванням. Особливо гострі соціально-економічні, екологічні й містобудівні проблеми торкнулися більшості промислових центрів у зв’язку із руйнуванням містоутворюючої бази, що супроводжувалося припиненням роботи основних виробництв.  І тут ми можемо порахувати скільки підприємств закрилося в Ірпені зі зміною форм власності. Натомість маємо велику кількість посередницьких структур, які ще називають за російською абревіатурою ООО (ощества с ограниченной ответственностью) ОГО-ГО! Останні десять років минулого століття практично не велися роботи з територіального планування, не виконувались проекти районного планування, генеральні плани міст. Фактично втрачена координація архітектурно-містобудівного процесу як на державному, так і на регіональному рівнях. Однак реалії життя вимагають їх невідкладного   вирішення.

Валентин СОБЧУК