Чому в Ірпені кожен тягне свою трубу... ?

Забудова міста стала непередбачуваною, в повітрі почали "зависати" безгоспні мережі до новобудов, а деякі, взагалі, здаються без них. Чому така ситуація? Мова піде в наступному матеріалі.

27 лютого пройшов круглий стіл за участі депутатів міськради, заступника державної обласної адміністрації Володимира Максименка, представників міської прокуратури та виконкому міськради, забудовників, керівників комунальних підприємств міста, громадськості. У першій частині заходу, обговорювалися проблеми будівельної галузі, про які доповідав перший заступник міського голови Микола Головкевич, у другій — питання зменшення пайової участі в зв’язку з будівництвом компанією «Гарант-житло» дитячого садочка «Фортеця»

—У грудні 2012 року ми затвердили генеральний план міста,— наголосив  у своїй промові  Микола Головкевич,ухвалено генплан селища  Коцюбинське, затверджується генплан Гостомеля  та завершується коригування  генплану  селища Гостомеля. Однак для подальшої реалізації цього документу  необхідно зробити зонування територій. Кошти на ці роботи виділяє міськрада, а також укладає відповідні угоди. Що нам дає зонування? Насамперед чіткість в плануванні ведення забудови міста. В Ірпені розроблено 6 територіальних зон. Однак вони ще не пройшли  ухвалення на сесії міськради, але громадські слухання з цього приводу були.

Далі Микола Михайлович загострив увагу на проблемах, котрі виникають в ході будівництва. Відсутність генплану спричинила хаотичну забудову, а недобросовісне ставлення забудовників до виконання взятих зобов’язань  — ряд інших проблем. Відтак у місті є чимало комунальних мереж, котрі не обслуговуються спецорганізаціями. Зокрема, це стосується електричних кабельних ліній, також «зависають у повітрі» газові мережі, є проблеми з водопостачанням та каналізацією. А ще люди платять підвищені тарифи за електроенергію, оскільки  не створюються обслуговуючі компанії чи Товариства співвласників багатоквартирних будинків (ТСББ).  Бувають випадки, коли будинки здаються з мережами по тимчасових схемах. Забудова почала вестися без планування комунікаційних ресурсів. За період каденції міської ради даного скликання  споруджено  51 житловий будинок, в стадії будівництва ще 54-и, й проектуються інші. Однак багато будинків після введення в експлуатацію залишаються покинутими напризволяще, тобто за ними не закріплено обслуговуючих компаній й не створено ТСББ. На сьогодні в місті діє лише дві обслуговуючі компанії й 30 ТВББ, чого явно недостатньо, що в свою чергу призводить до подорожчання комунальних послуг та позначається на їх якості. Також відомі непоодинокі факти заселення людей в напівпідвальні приміщення, які видаються за службові.

Окрім тиску на комунальні мережі міста та його інфраструктуру, яку чинить  ряд забудовників неграмотно прокладаючи комунікації, в результаті чого рвуться інші мережі,  спричиняються незручності, що пошкоджують  благоустрій. А ще будинки здаються без майданчиків для дітей і паркування. Окрім цього, в зв’язку з мінімізацією витрат, ряд будинків споруджуються групами приватних осіб, які називають себе компаніями, однак не виправдовують свого статусу. У свою чергу, це призводить до ситуації, коли не можливо знайти відповідального за будівництво, а в умовах неналежного контролю за якістю робіт це призводить до численних порушень. За словами Миколи Головкевича, на сьогодні в місті будується близько двадцяти будинків без техумов. І хоч під час круглого столу промовці кілька разів зверталися до керівника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області (Архбудконтролю), щоб дізнатися про його ставлення до подібної ситуації, однак його не було.    

У зв’язку з чим учасники круглого столу звернулися до заступника голови обласної держадміністрації Володимира Максименка посприяти в наступному. Вплинути на Ахбудконтроль, щоб він частіше здійснював перевірки й вів відповідну звітність, яка б впливала на хід та якість будівництва. Микола Головкевич виступив із пропозицією  відновити містобудівні ради, в повноваження котрих входила б перевірка будівельних майданчиків та якості споруд. Будівництво має починатися з видачі ордерів, на комунальні мережі, переконаний Микола Головкевич, у протилежних випадках, яких сьогодні чимало в місті, забудовники обходитимуть чинне законодавство. 

Також було повідомлено, що забудовники грішать несвоєчасною сплатою пайових внесків, поповнення до бюджету мала би скласти понад 10 млн. грн., а  сплачено всього 3млн 860 тис грн. Микола Головкевич звернувся до забудовників, щоб не доводити справи до судів, а добросовісно виконати свій обов’язок. А ще перший заступник міського голови взяв за приклад  білоруський досвід будівництва, де без певних погоджень  не можна поставити навіть вікно, що в свою чергу позитивно впливає на якість споруд.

Далі було заслухано звіт заступника начальника «Ірпіньводоканалу» Віктора  Коваленка. Він загострив увагу  присутніх на ресурсах питної води, які знаходяться в критичному режимі. У літній період місто вже споживає до 10 тисяч кубометрів, понад дві тисячі кубометрів бере Стоянка.  Запаси води за  дослідженнями фахівців, що проводилися у 1974 році, складають 12 тисяч 400 кубометрів. Потрібно розробляти нові горизонти, які виявлені в Блиставиці (близько 10 тис. кубометрів). Це дорогий проект, однак треба подумати про його освоєння, адже ніхто не хоче, щоб вода подавалася по графіку. А от збільшення кількості свердловин буде призводити до забруднення водоносних горизонтів. Мовляв, у місті в районі вулиць Жовтнева й Гостомельське шосе вже зафіксовано факти гідрологічного розбалансування. І це при тому, що зараз йде інтенсивна забудова, й ніхто не може передбачити кількості споживання води. Мовляв, у Бучі вже не видаються техумови на водокористування. Не в кращій ситуації питання каналізації, почастішали випадки аварійних ситуацій. У цьому сенсі Володимир Максименко запевнив: регіону потрібні власні очисні споруди, і в цьому напрямку вже зроблено перші кроки. Міський голова Володимир Скаржинський закликав забудовників до активної участі в вирішенні тих чи інших проблем, наголосивши що питання будівництва соціально-побутової інфраструктури — спільна справа. Особливо дитячих садочків під які підготовано шість майданчиків, мовляв, поки діти ходять до шкіл в одну зміну до шкіл, але вже назріває проблема переповнення класів і запровадження кількох змін. Під час заходу також виступили керівники Ірпінської філії ВАТ «Київоблгаз» Роман Онишко та начальник Ірпінського підрозділу «АЕС Київобленерго» Василь Беренок. Виступаючі також висловили стурбованість у зв’язку з інтенсивною забудовою, мовляв, ми сьогодні не можемо спланувати потужність тих чи інших мереж, оскільки не знаємо скільки буде споруджено будинків. А от щодо взяття на обслуговування нових мереж від забудовників, то вони висловили свою готовність прийняти їх на баланс, однак, зауважили: цей процес згідно чинного закону, — безкоштовний. Сьогодні ж на практиці виходить, що по вулиці Карла Маркса маємо аж чотири «нитки» газопроводу, і їх може бути більше, бо забудовники не можуть між собою домовитися — «і кожен тягне до себе власну трубу». Заступник голови обласної держадміністрації  Володимир Максименко порадив усім керівникам комунальних підприємств зробити презентації підприємств й вказати «вузькі місця», котрі будуть враховуватися під час складання тих чи інших програм.     

Під час другої частини круглого столу обговорювалися питання зменшення пайової участі компанії «Гарант-житло» в зв’язку з будівництвом дитсадку «Фортеця» по вулиці Суворова. У результаті обговорень усі прийшли до висновку, який міського прокурора Максим П’яних,  що питання знаходиться в правовому полі й ініціативу компанії варто підтримати, оскільки вона будує для міста соціально важливий об’єкт, але після затвердження певної експертизи кошторису цієї споруди.

Однак не все  так погано із забудовою міста, яка навіть в часи кризи не зазнала простоїв, є компанії, котрі споруджують якісне житло, й про котрі ми будемо розповідати. Тим паче,  міський голова порадив нашій газеті завести рубрику «Будівництво: зворотний зв'язок», де висвітлюватимуться, як проблемні моменти галузі, так і позитивні напрацювання.   

Валентин СОБЧУК