Коли презумпція — під вартою,
або як вплинути на терміни розгляду судових справ, якщо обрано запобіжний захід.
Україна потерпає від великих термінів тримання під вартою підозрюваних осіб у скоєні злочину. Євросуд не раз «бив на сполох», зазначаючи що Україна допускає перевищення тримання під вартою підсудних протягом чотирьох, а той й п’яти років. Суддя Верховного суду, заступник голови Ради суддів Станіслав Міщенко брав участь в роботі форуму, що пройшов у Варшаві, де також обговорювалася проблематика запобіжних заходів. На цю тему й відбулася наша бесіда.
—Станіславе Миколайовичу, може корінь проблеми в тому, що ми й досі користуємося радянським КПК, прийнятим ще в 1961 році?
— Не тільки, вона зачіпає цілий комплекс проблем, що затягують розгляд кримінальних справ і тримання під вартою. Давайте коротко проаналізуємо етапи зволікання розгляду кримінальних справ. Насамперед, це несвоєчасне забезпечення захисту, маса процедурних питань, як от проведення експертиз, забезпечення явки учасників процесу які нерідко не бажають бути в суді; під час судового розгляду учасники процесу можуть захворіти, не виняток судді й прокурори,або підсудний вимагає конкретного адвоката — усе це впливає на терміни. Я переконаний, що суди повинні мати належне забезпечення матеріального ресурсу щодо розгляду справ, щоб виконувалися умови щодо доставки осіб, які не бажають бути в суді тощо.
— І все таки, як вирішити цю проблему, адже вона порушує права підсудних, ламає їхні життя, бо коли людина кілька років очікує судового рішення, вона може втрати все — здоров’я і навіть життя, я вже не кажу про психологічний стрес-фактор…І це при тому, що за існуючого Кримінально-процесуального кодексу України, шанси звинуваченої особи на отримання виправдовувального вироку не перевищують одного відсотка.
— Потрібно прийняти чіткий закон про терміни розгляду кримінальних справ в судовому провадженні, або виписати окрему главу в новій редакції КПК про строки розгляду кримінальних справ на стадії судового розгляду, або внести зміни чи поправки до діючого кодексу. До речі, Євросуд радить нам, щоб ми вносили зміни в нині діючий КПК.
— Як відомо, росіяни прийняли новий Кримінально-процесуальний кодекс, чи вирішили вони проблему щодо термінів розгляду судових справ, коли обрані запобіжні заходи?
—У Росії також є ці проблеми, новий КПК їх не вирішив. Як вже казав, необхідний спеціальний закон, і його, до речі, недавно прийняла Польща,а також Прибалтійські країни. У цих законах чітко визначено терміни розгляду кримінальних справ у судах, коли обрано запобіжні заходи. Про необхідність прийняття закону, наскільки я знаю, говорять і в нас, і це знаходить підтримку серед депутатів.
— А хто б мав виступити із законодавчою ініціативою, щоб довести все до логічного завершення?
— Із законодавчою ініціативою мав би виступити Кабмін або Мінюст. Саме Кабмін представляє Україну в Євросуді, як відповідача. Наскільки мені відомо, дана ініціатива вже на стадії обговорення й підготовкийі вже вийшла в площину проекту нового КПК, але на рівень змін чи доповнень до діючого кодексу поки що не дійшло. — Що можете сказати про новий проект КПК? — Це вже восьмий проект КПК з 1992 року, він має привести систему кримінальної юстиції в Україні в відповідність до міжнародних стандартів у сфері захисту прав і свобод людини. В цілому, в проекті закладено багато позитивних новел, давайте поглянемо на ключові: це підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних, розширення прав потерпілого; формування оновленого доказового права; оновлення процедури досудового розслідування, удосконалення процедури судового контролю; запровадження нової, позбавленої обвинувального ухилу процедури судового розгляду пропонується досягти шляхом скасування інституту повернення справи прокурору або на додаткове розслідування; удосконалення процедури оскарження судових рішень; нові види кримінального провадження, які забезпечуватимуть процесуальну економію та дозволять значно розвантажити суди та органи розслідування тощо.
— Отже роль суду в новому КПК зміниться?
— Суд має бути арбітром, потрібно, щоб всі учасники були зацікавленими в розгляді справи. А як відбувається сьогодні: нерідко обвинувачення не встигає підготувати всі матеріали й не вкладається в строки, але прийшло до суду, й так почався розгляд справи, в ході якої починають збиратися матеріали, тобто суд залишається з нею , як кажуть один на один. А як має бути? Прийшло обвинувачення з неготовими матеріалами — до побачення, справа закрита. От і виходить, що кожна десята справа, яка надходить на розгляд до суду, повертається на додаткове розслідування. Неякісність досудового слідства призвела до «спущення на гальмах» багатьох справ. Як наслідок, факти порушень прав громадян саме у цій сфері, все частіше фіксуються правозахисними організаціями України та міжнародними інституціям. Суд не повинен бути органом добрим для всіх ,він має поставити в кожній справі крапку, визначити — винна людина чи ні, наскільки це обвинувачення є законним і обґрунтованим, і які аргументи знайшов захист. — Для впровадження таких змін, мабуть, потрібні певні новації? — Звичайно, і тут постає серйозна дилема: хто має займатися розслідуванням? Як свідчить світова практика цього не повинна робити ні прокуратура, ні міліція, а спеціально затверджений законом орган, який відповідає за кримінальну справу. Міліція має виступати в ролі органу дізнання, бо це орган виконавчої влади. Подивіться за статусом, що таке органи міліції —це підрозділи державної влади, що мають займатися забезпеченням порядку, а не розслідуванням. Знову ж, як свідчить світова практика — поліція представляє в суді дрібні справи, а кримінальними займаються інші органи, які наділені повноваженнями щодо розслідування, вони можуть бути створені при міліції, але ніяким чином не займатися забезпечення громадського порядку. А прокуратура має вести забезпечення звинувачення від держави, співпрацюючи з цими та іншими органами. А зі сторони суду повинен бути постійний судовий контроль.
— А хто його забезпечуватиме, можливо, судові слідчі?
—Наразі — це нонсенс, але якщо буде вирішено ряд проблем, про які ми з вами говорили, то впровадження інституту судових слідчих могло б виконувати функцію постійного судового контролю, який необхідний нашому суспільству.
Валентин Собчук
|
