На бджолинах крилах тримається світ!
Несподівано зробив для себе відкриття після розмови з бджолярем у третьому поколінні жителем Ірпеня Михайлом Вербою.
Ми розмовляли у нього на пасіці, яку він вже вивіз в поля на Вінничину, бо в Ірпені немає де їм «пастися», адже в хорошому вулику за сезон виводиться до 80 тисяч бджіл! Далеко не кожне місто може похвалитися такою кількістю жителів, тож велика пасіка Михайла видалася мені справжньою бджолиною державою. Щоправда, з цієї кількості бджіл більше третини «згоряє на роботі». Трудівниці бджоли під час активного медозбору живуть близько місяця, в них просто стираються крильця, і вони помирають біля вуликів. Однак навіть якщо їх покласти до вулика у стільники, вони знову виповзають на вулицю, щоб не заважати розвиватися молодому поколінню. І така самопожертва своєму призначенню є незбагненою таємницею.
Однак не всі бджоли працюють крилами, тож і мають різну тривалість життя, як от їхня матка, котра живе до шести років. Розповідь досвідченого пасічника все більше мене дивувала, і мені захотілося заглянути в вулик, який мені вже уявлявся не просто «будиночком» для збору меду, а своєрідним мегаполісом, адже в бджіл, як дізнався, існують свої закони управління й порядки. Саме завдяки їм протягом тисячоліть не порушується зв'язок між рослинним світом і нашим, бо крім збору меду вони запилюють сади й сільськогосподарські культури в полях, навіть важко уявити цю катастрофу в рослинному світі, коли б їх не стало. Вони, по суті, водночас є хранителями і творцями природи, без них зникло б багато видів рослинного світу, а деякі б види, взагалі, не з'явилися в природі, тому що вони існують завдяки перехресному запиленню рослин бджолами — без них люди б зіткнулися з глобальною проблемою нестачі продуктів.
Через що пелюстка цвіту плодового дерева видалася мені схожою до бджолиного крила, подумав, згадуючи садовий цвіт й відважившись зайти в бджолине царство до вуликів Михайла Верби. Але перша спроба була невдалою: я став на їхньому «льотку», й бджоли накинулися на мене, як на ворога, причому намагалися поцілити під око, однак мені вдалося відхилитися, та все ж кілька жал отримав у руку. Михайло відразу сказав їх вирвати, мовляв, бджолине жало випускає отруту навіть само по собі, а ще заспокоїв, що це корисно, мовляв, дехто спеціально приходить до нього щоб покусали бджоли. А от він, буває, отримує до 100 бджолиних укусів, як правило, восени коли бджоли агресивні.
—Але ж є захисні костюми!— зауважую.
—Справа в тому, що руки доводиться залишати оголеними, інакше не виходить. Однак бджолина отрута корисна, хоча звичайно не всім вона підходить.
— А чому вони так довго цілилися в око?
—Бо завше летять на чорне…
—Ну що ж, думаю тепер доцільно поговорити й про інші цілющі властивості бджолиної терапапії, отже, що вони продукують крім меду?
—Бджолине гніздо — це своєрідний цех з приготування найцінніших лікарських речовин: маточного молочка, перги, прополісу, воску, а ще вони збирають квітковий пилок. Корисна також, як вже казав, бджолина отрута. Усе це служить цінною сировиною для виготовлення різноманітних медичних препаратів, а віск і прополіс широко використовують ще й в багатьох галузях промисловості .
—Отже, які з бджолиних продуктів — найцінніші?
—Усі цінні по своєму. Але найбільш дефіцитним є маточне молоко, окрім того, його мало. І воно, по суті, є справжньою, як тепер кажуть, бомбою вітамінів і панацеєю від багатьох хвороб.
Отже, користуючись нагодою, познайомимо вас із лікувальними властивостями бджолиних продуктів, використовуючи народні рецепти. Відразу зробимо застереження, що купувати їх краще в справжніх пасічників. Також важливо знати, що після їх вживання, на відміну від таблеток, їх не слід запивати, а навпаки 20-30 хвилин утриматися від рідини, щоб краще засвоювалися
Пасіка замість лікарні
Маточне молочко
На Заході його називають "королівським желе”. В свіжому вигляді маточне молочко представляє собою кремувато-білу рідину сметаноподібної консистенції з кислувато-пекучим смаком. Молоді бджоли виробляють його самі і використовують для годування личинок. Ними вони годують і матку. Завдяки такій дієті матка живе до 5 – 6 років, а робоча бджола, яка маточне молочко не вживає, живе лише 30 –40 днів, максимум (взимку) до 7 місяців.
Бджоли виробляють маточне молочко тільки тоді, коли споживають пилок. В молочці вони ще більше концентрують корисних речовин, ніж в пилку. Маточне молочко – це концентрат концентратів! Містить в своєму складі всі 10 незамінимих амінокислот, також біологічно активні речовини: ацетилхолін, холінесторазу, вітаміни В1, В2, В3, В6, В12, С, Н, РР, Е, фолієву кислоту, біотин, та ін. В склад маточного молочка входить також великий комплекс мікроелементів, таких як: залізо, марганець, цинк, кобальт та багато інших елементів.
Маточне молочко має різнобічну біологічну дію на організм людини. Впливає позитивно на обмін речовин, стимулює центральну нервову систему, знижує рівень холестирину в крові, володіє протиатеросклеротичною дією. В малих дозах знижує, а в великих – підвищує артеріальний тиск. Маточне молочко з медом ефективне в період клімаксу, підвищує життєвий тонус, сприяє покращенню зору.
Препарат ефективний при деяких видах безпліддя та імпотенції. Хороші результати дає використання даного препарату при виснаженні в післяопераційний період, після курсів променевої терапії, після гострого інфаркту та після інфекційних хвороб.
Воно також корисне в комплексному лікуванні хвороб суглобів, неврозів, бронхіальної астми, анемії, гепатитів, захворювання шлунково-кишкового тракту, деяких шкіряних хвороб. Ефективне його використання матерям-годувальницям, а також дітям з розумовим та фізичним відставанням.
Спосіб вживання
Маточне молочко з медом 1% (1:100) приймати по 0,5-1 чайній ложці 1-2 на день за 20 хв до їжі. Рекомендовано споживати зранку і до обіду повільно розсмоктуючи.
Добова норма вживання нативного (замороженого) маточного молочка складає 1-3 мг на 1 кг тіла. Причому для людей з пониженим і нормальним артеріальним тиском вона складає 2-3 мг/кг, а для людей з підвищеним – 1 мг/кг. Для діабетиків добову дозу бажано прийняти двічі на день – ранком натщесерце і за 30 хв до обіду.
Курс лікування – 10-30 днів. Перерва між курсами – 1 місяць.
Вживання маточного молочка протипоказано при хворобах наднирників, гострих інфекційних хворобах, при алергії до продуктів бджільництва.
Квітковий пилок, як і всі продукти бджільництва, має дуже широкий спектр терапевтичної дії. Використовуючи квітковий пилок, людина може запобігти розвитку інфарктів та інсультів. Такий спектр дії пилку ставить його в перший ряд ліків, необхідних людям із серцево-судинною недостатністю. Він допомагає в лікуванні інсультів, інфарктів, гіпертонії, ішемічній хворобі серця, аритмії, вегето-судинній дистонії.
Пилок бджолиний також стимулює ріст і регенерує пошкоджені тканини, в тому числі й тканини печінки, відновлюючи функції печінки. Тому пилок рекомендується при хворобах печінки і підшлункової залози. Пилок бджолиний є дуже ефективним засобом при анемії - посилюється утворення еритроцитів, внаслідок чого підвищується рівень гемоглобіну і лейкоцитів. У такому разі пилок у багато разів перевищує протианемічні дії фармацевтичних ліків.Пилок бджолиний відновлює порушену діяльність нервової і ендокринної системи. Тому саме його приймають при неврозах, неврастенії, безсонні, депресіях та інших нервових захворюваннях, а також при захворюваннях з недостатньою діяльністю ендокринної системи - аденомі щитоподібної залози, ендемічному зобі, цукровому діабеті. І це далеко не повний перелік хвороб, які він лікує.
Спосіб вживання
Приймають його так: по 0,5 чайної ложки три рази на день до їжі, розсмоктуючи в роті й не запиваючи нічим упродовж 20 -30 хвилин. Вживають три тижні, в окремих випадках до 1,5 місяця.
ПЕРГА
Перга — це пилок, зібраний робочою медоносною бджолою, змішаний з медом та виділеннями верхньощелепних залоз бджоли, складений у комірках стільника, який пройшов бродіння без доступу повітря у бджолиному гнізді.
Пилок, під час трамбування бджолами у комірки додатково збагачується ензимами і органічними кислотами з верхньощелепних залоз бджіл
Перга лікує запалення печінки, жовчних шляхів, захворювання серця, аденому простати, стимулює сексуальний потяг, нормалізує сон, підвищує працездатність, знімає головний біль та болі у суглобах, сприяє опірності стресам, має антибактеріальні властивості. Пергу використовують і для відновлення функцій печінки, шлунково-кишкового каналу, нирок, щитовидної залози, стимулює систему кровотворення, вона ефективна при туберкульозі легень та цукровому діабеті, а також є добрим помічником при алергії, грипі, алкоголізмі, наркоманії, чоловічому безплідді й гінекологічних захворюваннях.
Спосіб вживання
Найбільш правильним способом застосування перги є безпосереднє розсмоктування перги з бджолиних стільників вранці натщесерце за півгодини до прийому їжі.
Так само, як під час вживання квіткового пилку, слід пам'ятати, що після її прийому 20-30 хв. не можна пити воду чи іншу рідину. Запиваючи пергу водою, ви не даєте організму засвоїти цілющий для нього продукт і фактично змиваєте його.
Дітям до 12 років ми рекомендуємо приймати соти з пергою, розміром із сірникову коробку 1 раз на день. Для дорослих протипоказань немає, тому можна різати соти з пергою розмірами в 2-3 сірникових коробки і найкраще приймати вранці та ввечері.
Прополіс
Це смолиста речовина зеленувато-бурого або коричневого кольору з приємним запахом бруньок тополі, меду, воску і ванілі. Завдяки антибактеріальним, антибіотичним властивостям, ранозагоювальному ефекту, багатосторонній імунологічній та антисептичній дії прополіс широко використовується на практиці. Крім цього, він ефективно застосовується в якості допоміжного засобу при лікуванні ран, захворювань системи дихання, ротової порожнини, очей, в профілактиці і лікуванні захворювань простати, при захворюваннях серцево-судинної системи та легень. Він покращує зір, позитивно впливає на нервову систему, покращує пам'ять і загальний фізичний стан, допомагає при опіках шкіри, екземі. Науково доказана ефективність вживання протягом місяця прополісу у людей старшого віку для покращення пам'яті. Прополіс збуджує у клітинах синтез нуклеїнових кислот і тим самим протеїнів. Для внутрішнього вживання рекомендовано наступні форми приготування прополісу.
Спосіб застосування
Спиртовий 20% розчин прополісу застосовується по 30 крапель 2-3 рази на день після їжи, особливо при ангінах. Спиртовий 10% розчин прополісу вживається для лікування виразки шлунка і 12-палої кишки на настої льняного насіння протягом 3-5-тижневого курсу. Позитивний ефект спостерігається при геморої з періодичною кровотечею. Вживається в краплях і в суміші з маслом какао.
Спиртовим 10-20% розчином прополісу можна змочити льняну ганчірку і накладати її на збільшені вузли, розширені вени гомілки. Слабим 0,2% розчином прополісу користуються при простудних запаленнях слизових камер носа, закапуючи в ніздрі по 3-4 краплі.
В народній медицині прополіс застосовується для лікування злоякісних новоутворень шкіри, мозолів, ран. При нагріванні прополісу його антимікробні властивості підсилюються. При лікуванні пітливості ніг, мокрій екземі використовуються прополіс і кора дуба. Готують відвар дубової кори (1:5), в склянку відвару додають чайну ложку 40% спиртової настоянки прополісу (на 40 г прополісу 100 мл спирту, настоюють 7 днів в теплому місці, періодично струшують). Цю суміш наносять на шкіру. При пітливості ніг роблять ванночки, але із більш слабкого відвару дубової кори (1:10), і до 1 л відвару додають 10 г спиртової настоянки прополісу. Температура ванночки не більше 38° С, тривалість процедури — 20 хвилин. Для виліковування достатньо провести 10 сеансів.
Валентин СОБЧУК
|
