Наше правосуддя змушене буде відмовитися від кліток
14:33
Наше правосуддя змушене буде відмовитися від «кліток», завдячуючи прийняттю нового Кримінально - процесуального кодексу (надалі КПК) , який недавно вступив у законну силу. Про нові положення розмова з головою Ірпінського міського суду Людмилою Саранюк.
-Людмило Павлівно, давайте поговоримо про основні положення нового Кримінально - процесуального кодексу, який є законодавчим інструментом для вчинення тих чи інших слідчих дій. —Новий КПК ліквідував можливість повернення справи на додаткове розслідування, що інколи призводило до необґрунтованого затягування розгляду справ і довготривалого тримання під вартою, були випадки, коли підозрювані утримувалися протягом 4-5 років. Відтепер чітко встановлено терміни досудового слідства та судового провадження: для злочину середньої та легкої тяжкості - шість місяців, для тяжких і особливо тяжких злочинів - 12 місяців. Також позитивним моментом є нововведення, згідно з яким відтепер суд не вправі прийняти рішення, яким може відправити справу на повторний розгляд. Іншими словами, тепер судовий розгляд має закінчитися тільки обвинувачувальним або виправдувальним вироком. Це повинно дозволити уникнути багатомісячних розслідувань і поліпшити якість слідчих дій, оскільки інакше суд зобов'язаний буде винести виправдувальний вирок. Це нововведення покликане розвантажити переповнені СІЗО. —Новий КПК також запроваджує нову норму утримування підсудних під час судових засідань — відтепер вони мають знаходитися не в «клітках», а за склом. —Так, але наразі заміна металевих огорож на прозорі проходить не найшвидшими темпами через відсутність достатнього фінансування. —Що можете розповісти про такий запобіжний захід, як домашній арешт? —Це один із видів гуманізації досудового слідства, а введення такого запобіжного заходу як домашній арешт застосовуватиметься виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати дво місяці, однак може бути подовжений у разі необхідності за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування. Однак при цьому сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6 місяців. —Як здійснюватиметься контроль за домашнім арештантами? —За допомогою електронних пристроїв, так званих, браслетів, зараз над їх закупівлями працює МВС, який забезпечуватиме електронний моніторинг цього запобіжного заходу. — А яка категорія обвинувачуваних буде утримуватися під вартою в місцях позбавлення волі? —Згідно з новою нормою, утримуватися під вартою будуть лише особи, які вчинили насильницькі дії або злочини, що спричинили чиюсь смерть. Решта будуть давати підписку про невиїзд, утримуватися під домашнім арештом, або відпускатися під заставу. Міру запобіжного заходу визначає виключно суд. Окремо виписана і процедура внесення застави. Її розмір коливається від 1 тис. грн до 300 тис. грн. —Яка статистика кримінальних порушень у регіоні? —Що стосується тяжких злочинів, то їх статистично побільшало тому, бо нашому суду передали цю категорію справ із апеляційного, раніше саме апеляційники займалися їх розглядом. Отже, якщо раніше за рік ми мали в провадженні 3-4 такі справи, то тепер до 10. —У КПК є така норма, згідно котрої обвинувачуваний може укладати угоду з прокурором. Розкажіть детальніше про цю законодавчу новелу, у чому її суть? —Поява можливості укладати угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним дає змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди обвинувачувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинувачуваного. —У новому кодексі є нововведення стосовно захисту. —Згідно положення ст. 45, згідно з яким захисником особи в кримінальному процесі може бути тільки адвокат, внесений до Єдиного реєстру адвокатів України. До останнього моменту право захищати мали не тільки фахівці в області права, але й родичі або опікуни підсудного. Ця норма, проте, не торкнеться тих захисників, які приступили до своїх обов'язків до 20 листопада.- —Людмило Павлівно, а які положення нового КПК вже втілені у життя в вашому суді? Що стосується організаційної складової нашої установи, то згідно нового КПК, у нас вже працює двоє слідчих суддів, зокрема досвідчені юристи Віталій Кафтанов та Сергій Аніпко, а ще збори суддів нашого суду згідно чинного закону про судоустрій уповноважили досвідченого суддю Петра Кисилевича займатися ювенальною юстицією. — А які основні функції слідчих суддів? — Основною ідеєю є встановлення судового контролю над дотриманням прав людини під час слідчих дій. А саме: в питаннях тимчасового доступу до речей і документів, арештованого майна, вибору запобіжного заходу, проведення негласних слідчих дій. —А як у новому КПК викладено положення щодо примирення сторін? —Новий КПК передбачає процедуру примирення сторін по ненасильницьких злочинах, згідно якої обвинувачений може примиритися з потерпілим. Угода може призвести або до мирової, у разі відшкодування збитків, або до зменшення терміну в обмін на визнання провини. На думку авторів КПК, це суттєво розвантажить суди від дрібних справ. Правозахисників хвилює таке нове поняття, як "повідомлення про підозру"… —Таке повідомлення здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення. Далі вирішується питання про запобіжні заходи, передбачені в КПК і застосовуються тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Сьогодні також дискутується положення про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. —Дійсно, це положення поки що має неоднозначне тлумачення. Однак хочу зауважити, що дозвіл про проведення негласних слідчих дій видається не просто суддею суду першої інстанції, а головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. До речі, з метою запобігання посадових зловживань Кодексом передбачено створення Державного бюро розслідувань (ДБР), яке займеться розслідуванням злочинів, скоєних високопосадовцями, прокурорами, співробітниками правоохоронних органів і суддями. Проте варто відзначити, що, за словами генерального прокурора Віктора Пшонки, формування ДБР буде проходити неспішно і завершитися протягом п'яти років. —Дякуємо за бесіду Валентин СОБЧУК
