Опубліковано в «ПУ» 11.09.р.
Чому «явка з повинною» й досі є «царицею доказу»?
На це запитання відповідає відомий правозахисник, адвокат Володимир Гречановський. Він вів справу Євгена Новицького, який став жертвою слідчої машини і провів за гратами Київського СІЗО 2 роки і сім місяців і нещодавно вийшов на волю. Хлопець з небагатої родини, напівсирота попав у коло підозрюваних щодо вбивства у лютому 2007 року громадянина В. тільки за те, що ( за версією слідства) позичив 150 грн. його сину, і ця обставина стала визначальною у версії щодо мотивів вбивства — абсурдно, чи не так? Але в нас і досі бал править показник розкриття злочинів, якому поклоняються правоохоронні органи й готові задля цього позбавити людину не лише волі, а інколи життя, вдаючись до гестапівських методів ведення дізнання: катування, тортур. Євген Новицький також зазнав тортур, його били головою в бетонну стінку, пошкодили передній зуб, колінний суглоб, його приковували кайданками до батареї біля якої він спав у Дарницькому райвідділі. Новицького змусили написати «явку з повинною», яка і стала « царицею доказу»— знадобилося майже три роки, щоб довести його невинуватість. Але все це вже в минулому, однак на його місці може опинитися хтось інший...
— Пане Володимире, ви маєте гіркий досвід ведення подібних справ, до речі, чи існує хоч якась статистика щодо порушень прав людей, які стали жертвами міліцейського катування.
— Така статистика існує, але воно доступна тільки для обмеженого кола, як от працівників Генеральної прокуратури та МВС України, що подають її у звітах до Уряду та Президентові.
— А от чи відомі вам факти, коли правоохоронці понесли б за такі злочини справедливе покарання?
— Так факти існують, але вони не публікуються для широкого загалу. Виходячи з моєї практики, за радянських часів до кримінальної відповідальності притягувалося набагато більше працівників міліції за такі злочини, маю на увазі судові вироки.
— Що, на вашу думку, може поставити край середньовічним методам ведення слідства.
— Тут можна згадати ідею відомого правозахисника, адвоката Олега Веремієнка про залучення громадських інспекторів до кваліфікаційних комісій, коли слідчим підвищують чергове звання…
— А можливо назріли зміни внесення в КПК? Наприклад варто зменшити терміни розслідування… Як ви дивитеся на проект КПК, запропонований Мінюстом, коли протоколи слідчого дізнання мають відійти на другий план, а на перший вийдуть показання живих свідків.
— Щоб покласти край середньовічним методам ведення слідства потрібен час, для зміни світогляду нашого суспільства. Громадяни повинні поважати закон який має бути рівним для всіх і цей принцип повинен бути закладений у свідомість людини з малих років, щоб у працівників правоохоронних органів на першому місці було верховенство права, а не верховенство грошей. З цією метою потрібно: вдосконалити систему освіти з підготовки фахівців для правоохоронних органів. У тому числі реалізувати ідею про громадських інспекторів в кваліфікаційних комісіях, коли підвищують чергове звання. На сьогодні працівники дізнання та слідства втратили свій професіоналізм в силу різних причин – низька оплата праці, особливо, в низових ланках, зростаюча корупція, відплив у 90 роках професіоналів у різні бізнес- структури, в результаті чого замість пошуку і досліджень об’єктивних доказів вчиненого злочину звертаються до самого простого „вимагання” „визнавальних” доказів шляхом погроз, обману та катувань в тому числі і так званих „ явок з повинною”. Також варто змінити ставлення до статистики, маю на увазі покласти край домінуванню показників в роботи міліції та прокуратури за „розкриття злочинів”. Ці показники все одно не відображають реальну картину злочинності в країни, а часто є неправдивими. Також необхідно встановити дійсний контроль з боку прокуратури за безкарність недозволених прийомів ведення слідства, включаючи катування. На практиці притягнення правоохоронців щодо застосування катувань зустрічається досить рідко. Безкарність катувань зумовлена тими ж вимогами підняття показників „розкриття”, явним небажанням служб органів МВС та прокуратури здійснювати ефективний нагляд за дотриманням органами міліції законності під час дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукових заходів, а також повним нехтуванням судовими органами таких фактів. Назріла необхідність проведення реформи всіх правоохоронних органів, судової системи та органів прокуратури, внесення змін до КПК. У країні відбулися демократичні зміни, що закріплені в Конституції, а Кримінально - процесуальний Кодекс— й досі на основі радянської системи судочинства. Право порушувати кримінальну справу потрібно віддати суддям, які в подальшому будуть відповідальними за кінцевий результат (вирок).
— А яка ваша позиція щодо введення суду присяжних?
— Така інституція діє уже в Росії, але в нас цей процес заформалізували, він тоне в обговореннях і дискусіях, але суд присяжних зважаючи на звинувачувальний ухил нашого судочинства, необхідно вводити, адже дискусіями, тим, хто став жертвою слідства не допоможеш. Вердикти повинні виносити присяжні, а не одноособово судді, які часто мають суб’єктивні погляди. Суддя як фахівець вестиме судовий процес та обиратиме міру покарання у випадку визнання особи винною. Варто запровадити обов’язковою, а не декларативною нормою, особі, яка підозрюється у скоєнні злочину, право на захисника. Адже коли правоохоронці знають, що за процесом стежить адвокат, то вони не наважуватимуться катувати підозрюваних та обвинувачених. Щодо термінів розслідування, тут потрібно вести мову про терміни розгляду судами кримінальних справ. Встановити так звані розумні строки. Адже в нас нерідкість, коли люди знаходяться в СІЗО по декілька років, чекаючи на вироки по зовсім не складних справах. А от щодо впровадження в новий проект КПК практики домінування в судовому процесі доказів живих свідків, то в жодному світовому (демократичному) судовому процесі вона не може відігравати головну роль. Всі люди схильні до обману – зазначає головний герой серіалу « Доктор Хаус» і з ним можна погодитися: люди під час судових слухань можуть говорити неправду в силу різних причин. Тому, суди повинні оцінювати ці свідчення в сукупності з іншими доказами справи. Така новела в проекті нового КПК може призведе до зловживання з боку учасників судового процесу, як от підкупу та шантажу свідків.
— Що змушує вас братися за такі малогонорарні справи?
— Професія адвоката схожа до лікарської й пов’язана з порятунком людини, це по перше, а по друге я хочу жити в вільній і незалежній країні, де свобода кожного була б найвищою цінністю. А ще відчуття справедливості й турбота за майбутнє наших дітей, яку країну ми їм залишимо? Повинен зазначити, що в Україні вже є молоде покоління адвокатів, які сповідують згадані принципи й часто майже безкоштовно беруть участь у таких справах, бо розуміють, що хтось повинен змінювати цей світ.
Валентин СОБЧУК
Досьє ПУ.
Гречановський Володимир Васильович. У 1983 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Тривалий час працював у органах прокуратури. З 1992 року— адвокат.
|
