....вабить річка за лугом квітучим,

мов до батьківських тихих вікон,

тут на річці, поблизу столиці,

не повернення Рубікон…

   Адам Кисіль: воєвода і миротворець 

*Верховний бог Вавилонії Мардук був із двадцти тон золота, як писав Геродот, який його бачив, а ще  золотий престол і ложе, і хоч Вавилон називався воротами Бога (Бабилон), але вавилоняни були далеким від істинного Творця, уявивши себе всесильним, сповідуючи культ золота й сили, втратили всі ворота й державу, Золоті ворота Києвва завжди поставали з пітьми й стоять і досі. У чому їх суть? 

Про Добриню Нискинича й село Низкиничі, церква котрого на першій світлині світлині, закладена Адамом Кисилем, нащадком воєводи Свнельда, який служив трьом князям, почигнаючи від Віщого Олега, про Десятинну церкву, першого короля, банкет монархів у Луцьку 

Історичі розвідки про князя Кия, Аскольда, Святослава, чому Володимира Великого вабила Волинь, і чи мала стосунок до Гостомеля княгиня Ольга та інші цікавинки  

Як по теплому дощику

й дзеркалу до горизонту,

 по лиманській воді і солі,

й заграві,

лінії між небом й землею ідеш...

А повітря солоне,

поруч дихає море,

тужать чайки за великими водами

і чекають на повернення їх.

Вабить дзеркало водне

                 до крайнеба,

линуть спогади, мов кораблі,

                  в океани

земні і небесні,

на яких ми колись

припливли, а

дже море у кожного в крові,

і солона, як море кров ...

Куяльник (18 липня)

Цей день був яскравим,

хоч трішечки сонним,

У хмарах далеко блукали дощі,

На вулиці квіти, немов грамофони…

І линула музика у душі.

Хоч квіти мовчали, немов

про щось знали, і не журились,

що літо пройде, бо хто може

квітнуть, той завжди воскресне,

і не страшний йому холод зими…

Сурмить у небо янгол,

а рибки металеві чекають

на залізних вудкарів,

жертовно на поталу рибні

скелетики стримлять

скульптурно —

на честь акул, що їх

ковтнули так культурно...

Місто ще огортали ранкові сутінки, коли прибув до нього, такого жаданого і незабутнього, з вежою, що здіймається до небес, величною, мов єгипетська піраміда, а в тім веж було більше 10-и, коли Верхній замок оточував Окольний, котрого вже немає, на його місці ринок не вгаває. Але ці неприступні твердині й досі стоять у пам'яті вежами несхитного духу волинян, яі вистояли навіть облогу загарбницької орди Андрія Боголюбського, коли він здолав Київ... Та цього ранку чомусь уявився банкет королів в замку Любарта, адже місто відзначило ще в січні 600- річчя першого форуму європейських монархів. Шість століть тому в замку Любарта столи ломилися від наїдків - чого на них тільки не було: печене м'ясо лосів і зубрів, волів і ягнят.Таких смаколиків і натурпродуктів сьогодні не знайти в жодному мегамаркеті ні з свічкою, ні ліхтарем! І мені уявилося, як ввечері допивалася вже семисота діжка хмільного меду чи пива